Він свідомий інакшості своєї поезії: «На неї мода тюкала салонна...». Тюкає й нині. Поет якщо й переймається тим, то публічно не нарікає. Бо не раз упевнювався: у нього є свій читач. «Вже вірші мої недовіру збороли й засвічують сльози у добрих очах».
Він свідомий інакшості своєї поезії: «На неї мода тюкала салонна...». Тюкає й нині. Поет якщо й переймається тим, то публічно не нарікає. Бо не раз упевнювався: у нього є свій читач. «Вже вірші мої недовіру збороли й засвічують сльози у добрих очах».
Він свідомий інакшості своєї поезії: «На неї мода тюкала салонна...». Тюкає й нині. Поет якщо й переймається тим, то публічно не нарікає. Бо не раз упевнювався: у нього є свій читач. «Вже вірші мої недовіру збороли й засвічують сльози у добрих очах».