Дорії п'ятнадцять років, у неї смак до гострого слівця, енциклопедичні знання в царині телебачення і тривожні мрії. Вона мешкає удвох із матір'ю в містечку під Парижем, батько її сів у сіре таксі й поїхав до Марокко, щоб знайти собі молодшу та пліднішу жінку. Дорія називає це мактуб, себто приділ: «Це означає: хоч що хоч роби, а сидітимеш у лайні». Тож не варто перейматися майбутнім, треба задовольнятися сьогоднішнім днем разом із тими, хто любить тебе або вдає, що любить.