Ґабріела Містраль (1889 - 1957) - псевдонім чилійської поетеси басксько-індіанського походження Лусіли Ґодой Алькаяґи, яка стала першим латиноамериканським нобелевським лауреатом з літератури (1945). Вона була сільською вчительскою, викладачкою ліцею, реформаторкою в системі освіти в Мексиці, авторкою статей для газет і журналів різних країн, представляла Чилі на різних міжнародних форумах, а в ранзі пожиттєвого консула опікувалася справами культури в Італії, Бразилії та США. Але передовсім вона була геніальною поетесою. Її поезія - сповідальна та пронизливо-скорботна, медитативна і спостережлива, а іноді - оглушливо-пристрасна - про природу та мандри, зраду й кохання, материнську любов, горе та відновлення, про історію та сучасність загадкової, неосяжної та завжди привабливої Латинської Америки.