У п'ятому томі вміщено вершинний поетичний доробок Василя Стуса — збірку «Палімпсести». Саме за цю книгу в 1985 році поета було висунуто на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури. «Київська» версія збірки мала складатися з трьох частин, але до другого арешту поет встиг підготувати лише перші дві, які й увійшли до цього тому. Також том містить окремий розділ віршів «однакового початку», до якого увійшли редакції, пов'язані з «програмовими» поезіями лише кількома першими рядками.