Судити однозначно про цей твір складно, тому що ірландський письменник Джеймс Джойс у книгу «Улісс» вклав нескінченну кількість смислів і підтекстів. Тому правильніше сказати, що ця книга — те, що ви про неї думаєте. Вона настільки унікальна за жанром, стилем і манерою оповіді, що допускає будь-яку інтерпретацію. У ній зібрано таку кількість посилань на різні області знання, історію Дубліна, де відбувається дія, і світову літературу в цілому, що розібратися без спеціального «путівника текстом» неможливо.

Ті, хто вже встигли придбати книгу «Улісс», оцінили стилістичні особливості цього модерністського творіння, у якому головне не сюжет (він до болю простий), а манера оповіді, іменована «потоком свідомості». І з цього потоку читач подорожує, як Одіссей (латинське ім’я якого дало назву книзі), у своєму знаменитому десятирічному плаванні. Його кидає від однієї незвичайної стилістики до іншої, захоплює виром літературних прийомів та алюзій, а на обрії відкриваються безмежні простори можливостей автора.

Що пишуть у відгуках про книгу «Улісс»

Це один з тих творів, за який беруться тільки після підготовки, озброївшись повним арсеналом посилань і пояснень, без них неможливо зрозуміти текст. Читачі чекають від роману «Улісс» чогось екстраординарного і рідко бувають розчаровані. Але книга вимагає граничної уваги і вдумливого прочитання. Опора на коментарі обов’язкова, інакше можна пропустити багато цікавого.

Зацікавленому читачеві книжка дарує насолоду стилем, творчою манерою автора і тією особливою епічністю, у якій Дублін стає Всесвітом, 16 червня 1904 року — вічністю, а обиватель Леопольд Блум — перенесеним у нашу епоху давньогрецьким героєм Одіссеєм. І цей Одіссей вже не сміливець, а слабак, проковтнутий легковажним «монстром» Пенелопою...