Українська байка в її кращих зразках - у творчості П.Гулака - Артемовського, Є.Гребінки, Л.Глебова, М.Старицького, Б.Грінченка - успішно розвивалися завдяки органічним зв'язкам з фольклорними традиціями. Овіяні народною мудрістю, байки українських письменників в алегоричності образах засуджували несправедливість суддів, хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їх мрії і надії на краще життя показували спритність і вигадливий характер українського народу. У цьому їх сила і незгасна, живуча доля.