Повість "Старосвітські батюшки та матушки" Івана Нечуя-Левицького (1838-1918) - багатоплановий твір про світське життя священиків та їхніх сімей, за яким постає драматичне, сповнене пекучих проблем життя простого народу. Уже з перших сторінок повість захоплює читача, книгу хочеться прочитати зразу, не відкладаючи на завтра. Приваблюють оригінальний сюжет, психологічно переконливі персонажі, замальовки краєвидів, цікаві описи церков, звичаїв, обрядів, вечірок молоді, неповторний гумор, тонка іронія, яскрава й дотепна мова та істинний гуманізм. Тривалий час повість залишалась поза увагою читача, і тільки тепер вона повертається до нас. Тим більше, що у поведінці багатьох персонажів повісті ми легко впізнаємо себе і наше теперішнє суспільство.