"Сни й камені" - це метафорична історія розвитку великого міста (в якому впізнавані абриси Варшави), антиутопія, розповідь про невдалу спробу витворити досконалий світ. За словами Авторки, "ця книжка - не про місто, вона - про життя і смерть". У плетиві реалістичних деталей та алегорій у "Снах і каменях" відкривається не якесь одне місто, а всі міста, і водночас, ще далі та ще глибше - бачення того, як створюються, змінюються та втрачаються світи. Це - синтез метафори та історії, притчі та анекдоту, оповіді й поеми. Тут немає героїв, проте є камені, в яких люди намагаються відтворити свій ідеал гармонії, і сни, в яких намагаються сховатися від навколишнього хаосу.