Де ще сонце світить триста днів на рік? Де ще ви знайдете справжнє rosé, іноді з ароматом винограду, іноді сухе - цей смак літа в вашому келиху? Де ще козячий сир стає витвором мистецтва? І де ще живе стільки доброзичливих людей зі спокійним характером, які ведуть розмірене життя і позбавлені сучасної звички нервувати і весь час кудись поспішати? Перелік нескінченний, а відповідь одна - звичайно у Провансі.
У цьому переконані не лише самі провансальці, але й Пітер Мейл, автор знаменитих книг про цей райський куточок на півдні Франції, в якому він провів останні двадцять п'ять років свого життя, щедро ділячись любов'ю до Провансу з мільйонами своїх читачів у всьому світі.
Де ще сонце світить триста днів на рік? Де ще ви знайдете справжнє rosé, іноді з ароматом винограду, іноді сухе - цей смак літа в вашому келиху? Де ще козячий сир стає витвором мистецтва? І де ще живе стільки доброзичливих людей зі спокійним характером, які ведуть розмірене життя і позбавлені сучасної звички нервувати і весь час кудись поспішати? Перелік нескінченний, а відповідь одна - звичайно у Провансі.
У цьому переконані не лише самі провансальці, але й Пітер Мейл, автор знаменитих книг про цей райський куточок на півдні Франції, в якому він провів останні двадцять п'ять років свого життя, щедро ділячись любов'ю до Провансу з мільйонами своїх читачів у всьому світі.
Де ще сонце світить триста днів на рік? Де ще ви знайдете справжнє rosé, іноді з ароматом винограду, іноді сухе - цей смак літа в вашому келиху? Де ще козячий сир стає витвором мистецтва? І де ще живе стільки доброзичливих людей зі спокійним характером, які ведуть розмірене життя і позбавлені сучасної звички нервувати і весь час кудись поспішати? Перелік нескінченний, а відповідь одна - звичайно у Провансі.
У цьому переконані не лише самі провансальці, але й Пітер Мейл, автор знаменитих книг про цей райський куточок на півдні Франції, в якому він провів останні двадцять п'ять років свого життя, щедро ділячись любов'ю до Провансу з мільйонами своїх читачів у всьому світі.