Поема «Метаморфози» є найзначнішим твором одного із великих поетів «золотої доби» римської літератури Овідія Публія Назона. Вона складається з більш ніж 250 міфічних оповідань, в яких філософські осмислюються різноманітні життєві перипетії. Із неоглядної безлічі античних міфів у поемі зібрані міфи про перевтілення – «метаморфози», найулюбленіший жанр елліністичної літератури, – перевтілення людини в звіря чи рослину, або навіть у зірки. Поетичний хист Овідія зробив поему витвором мистецтва світової літератури, але не вберіг автора від ганебної метаморфози життя – заслання, а саму поему – від вогню. Але ж відомо, що рукописи не горять...