Василь Якович Єрошенко (1890-1952) народився в селі Обухівка на Білгородщині, у віці чотирьох років осліп внаслідок тяжкої хвороби, але з того часу життя набрало для нього особливого значення. У боротьбі зі злою долею, він вивчається грі на скрипці та фортепіано, освоює іноземні мови й, зокрема, мову есперанто, займається літературною діяльністю, і ще замолоду стає відомим літератором-гуманістом... в Японії та Китаї.

Нелегкою була та боротьба для незрячого музиканта, етнографа, казкаря, письменника: українця, що став класиком японської літератури. Цінні рукописи і цілі архіви його творів, написані різними мовами, зникають безслідно у вогнях пожеж, через стихійні лиха та людське недбальство. Але окремі перлини з його літературного скарбу таки досягають рідної землі, потрапляючи в Україну з Японії, Китаю, Індії, Бірми, завдяки самовідданій праці перекладачів, шанувальників сліпого українського кобзаря-поліглота.