Неймовірна палітра синього кольору від небесної блакиті до синьої прозорості місячної ночі і містичної "синяви вічності", над створенням яких з року в рік, денно і нощно, протягом півсторіччя трудиться учений-хімік, аби щороку на конкурсі блакиті дарувати людям інший віддінок разурної барви чи синяви у безкінечності пошуку відповідей на численні запити існування роду людського - це тло, на якому розгортаються події роману "Індиго". Хитромудрими поєднаннями концептів добра/краси у одвічному протистоянні злу у захоплюючому сюжеті роману-настанови Жерара де Кортанза розкривається найголовніша потреба людини - відчувати себе потрібним, визнаним, серед рівних духом, шануючи мудрість, накопичену попередніми цивілізаціями. Блакитна кров як ознака найвищої шляхетності обранців долі, чистота помислів, яку вони втілюють у життя, діти-індиго, що народжуються із знанням усього сущого, потреба жити заради величі любові і краси, шануючи природну гармонію нашої блакитної планети, - усі ці теми майстерно переплелися у чарівному полотні багаторівневого роману "Індиго".