ГУЛАГ і світло театру. Листи із зони Сергія та Анни Радлових (1946-1953)

Loading...

ГУЛАГ і світло театру. Листи із зони Сергія та Анни Радлових (1946-1953)

Видавництво:
Факт
Рік:
2009
Мова:
Українська
Оціни книгу:
|

Увага автора книги, члена-кореспондента Академії мистецтв України, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Валерія Гайдабури зосереджена на останньому трагічному періоді життя відомого російського радянського театрального режисера, який завоював славу в 20-30-ті роки минулого століття, Сергія Ернестовича Радлова і його дружини, поетеси й перекладачки, яка дала нове звучання трагедіям Шекспіра на радянській сцені, Анни Дмитрівни Радлової. Після жертовної праці в блокадному Ленінграді, на початку 1942 року Ленінградський театр імені Ленради (ним керував С. Радлов) евакуюють до П'ятигорська. Там Сергій Ернестович і Анна Дмитрівна Радлови, а також переважна частина трупи в результаті стрімкого наступу фашистів стають «дорогоцінним трофеєм» ворога. 1945 року, звинувачене радянським «правосуддям» у зраді батьківщини, подружжя було кинуто в гулагівський табір. У книзі опубліковано в українському перекладі з російської мови листи в'язнів, з яких ми дізнаємося про їхню творчість в умовах табору. Автор відновлює художній склад і репертуар театрального ансамблю, яким керував С. Радлов з посильною допомогою важко хворої А. Радлової, визначає типологію театру за колючим дротом. Публікацію оцінять усі, кого цікавить психологія режисерського покликання, театральна педагогіка, сенс поняття «Театр ГУЛАГу» і робота в ньому видатних майстрів, а також кого приваблює магія епістолярного жанру.

Оціни книгу:

Увага автора книги, члена-кореспондента Академії мистецтв України, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Валерія Гайдабури зосереджена на останньому трагічному періоді життя відомого російського радянського театрального режисера, який завоював славу в 20-30-ті роки минулого століття, Сергія Ернестовича Радлова і його дружини, поетеси й перекладачки, яка дала нове звучання трагедіям Шекспіра на радянській сцені, Анни Дмитрівни Радлової. Після жертовної праці в блокадному Ленінграді, на початку 1942 року Ленінградський театр імені Ленради (ним керував С. Радлов) евакуюють до П'ятигорська. Там Сергій Ернестович і Анна Дмитрівна Радлови, а також переважна частина трупи в результаті стрімкого наступу фашистів стають «дорогоцінним трофеєм» ворога. 1945 року, звинувачене радянським «правосуддям» у зраді батьківщини, подружжя було кинуто в гулагівський табір. У книзі опубліковано в українському перекладі з російської мови листи в'язнів, з яких ми дізнаємося про їхню творчість в умовах табору. Автор відновлює художній склад і репертуар театрального ансамблю, яким керував С. Радлов з посильною допомогою важко хворої А. Радлової, визначає типологію театру за колючим дротом. Публікацію оцінять усі, кого цікавить психологія режисерського покликання, театральна педагогіка, сенс поняття «Театр ГУЛАГу» і робота в ньому видатних майстрів, а також кого приваблює магія епістолярного жанру.

Увага автора книги, члена-кореспондента Академії мистецтв України, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Валерія Гайдабури зосереджена на останньому трагічному періоді життя відомого російського радянського театрального режисера, який завоював славу в 20-30-ті роки минулого століття, Сергія Ернестовича Радлова і його дружини, поетеси й перекладачки, яка дала нове звучання трагедіям Шекспіра на радянській сцені, Анни Дмитрівни Радлової. Після жертовної праці в блокадному Ленінграді, на початку 1942 року Ленінградський театр імені Ленради (ним керував С. Радлов) евакуюють до П'ятигорська. Там Сергій Ернестович і Анна Дмитрівна Радлови, а також переважна частина трупи в результаті стрімкого наступу фашистів стають «дорогоцінним трофеєм» ворога. 1945 року, звинувачене радянським «правосуддям» у зраді батьківщини, подружжя було кинуто в гулагівський табір. У книзі опубліковано в українському перекладі з російської мови листи в'язнів, з яких ми дізнаємося про їхню творчість в умовах табору. Автор відновлює художній склад і репертуар театрального ансамблю, яким керував С. Радлов з посильною допомогою важко хворої А. Радлової, визначає типологію театру за колючим дротом. Публікацію оцінять усі, кого цікавить психологія режисерського покликання, театральна педагогіка, сенс поняття «Театр ГУЛАГу» і робота в ньому видатних майстрів, а також кого приваблює магія епістолярного жанру.

books
На жаль, ніхто немає даної книги
Будь першим, та залиш свій відгук про книгу