...Проти вітру не дуже хочеться,

А за вітром набридло пісяти.

Не живеться порадами отчими,

А блукається горами лисими.

Проти сонця незмога дивитися,

Навкруги — міст замизгані вулиці.

Смак життя, мов калини китиці,

Кров у тілі за волею журиться.

Проти течії важко рухатись,

А за нею — лиш мовчки і з рибами.

Небо карканням бавиться з вухами,

Виливає фекалії відрами...