Якось уранці Сірий Вовк прокинувся в дуже гарному настрої. Він був переконаний, що найкращий, найсильніший, найрозумніший серед тварин! Упевнений у своїх найкращих якостях, він вирушає на полювання... Однак, як показав цей на перший погляд багатообіцяючий день, Сірий Вовк був занадто самовпевненим: усі, кого він намагався з’їсти, виявилися хитрішими від нього самого й зуміли легко обвести навколо пальця – і вівця, і свиня, і кінь...

Усупереч власним переконанням Вовка, він постає перед нами в зовсім іншому світлі: безжальний звір викликає співчуття й навіть трішки симпатичний. Це вже не злий хижак, що лякає дітей. Ми співпереживаємо разом із наївним Сірим Вовком, який потрапляє в безглузді ситуації впродовж усієї цієї забавної історії.

Адаптація французької народної казки «Вовк утрачає здобич».