Ганна Барвінок – літературне ім’я Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш (1828–1911). Перша письменниця нової української літератури, чільна представниця літератури етнографічного реалізму, «поет жіночого горя», як назвав її Борис Грінченко, який за життя письменниці (1902) видав єдину збірку із 30 оповідань «З народних уст». В останні роки життя Ганна Барвінок опублікувала ще близько двох десятків оповідань, залишилась чимала рукописна спадщина. До першого тому ввійшли художнi твори.
Ганна Барвінок – літературне ім’я Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш (1828–1911). Перша письменниця нової української літератури, чільна представниця літератури етнографічного реалізму, «поет жіночого горя», як назвав її Борис Грінченко, який за життя письменниці (1902) видав єдину збірку із 30 оповідань «З народних уст». В останні роки життя Ганна Барвінок опублікувала ще близько двох десятків оповідань, залишилась чимала рукописна спадщина. До першого тому ввійшли художнi твори.
Ганна Барвінок – літературне ім’я Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш (1828–1911). Перша письменниця нової української літератури, чільна представниця літератури етнографічного реалізму, «поет жіночого горя», як назвав її Борис Грінченко, який за життя письменниці (1902) видав єдину збірку із 30 оповідань «З народних уст». В останні роки життя Ганна Барвінок опублікувала ще близько двох десятків оповідань, залишилась чимала рукописна спадщина. До першого тому ввійшли художнi твори.