Поезія Дани Кваші – це передовсім боротьба. До того ж – боротьба багатогранна, на всіх рівнях тексту: від банальних зіткнень слів у несподівані, іноді – підкреслено абсурдні образи – до невпинно наростаючого конфлікту авторки із самою собою на сторінках власної ж книги.