«Великий роман про Барселону» — це збірка оповідань, у яких навколишня реальність розбита на п’ятнадцять кавалків і використовується автором як пальне, що живить наративний механізм і дозволяє здійснити подорож теренами, повними страху, самотності, смерті та інших прикростей людського буття. Однак Сержі Памієс залишається вірним своєму літературному стилю і не хоче нікого засмучувати, тож забарвлює свої краєвиди іронією та ніжністю — двома елементами, що разом із потужною, точною й позбавленою голослівності прозою перетворили Памієса на одного з найбільш цікавих сучасних каталонських письменників.