Основу роману-легенди «Собор Паризької богоматері» складає незмінний для всього творчого шляху зрілого Гюго погляд на історичний процес як на велике протиборство споконвічних джерел — добра та зла, милосердя та жорстокості, почуття та розсуду. Головні діючі особи роману вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який вже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує навколо себе всі діючі особи та збирає докупи практично усі основні сюжетні лінії. Ім’я цього персонажу винесено у назву твору Гюго. Ім’я це — Собор Паризької Богоматері.