На березі колишнього Карпатського моря – перед теперішнім морем Карпат – за вапняковими схилами Вовчинецьких гір, вкритих рослинами, яких немає ніде більше в цих широтах, бо все ж – узбережжя, там мусить бути щось вічнозелене, соковите, мусить бути хоча б інший мох.

У затоці під цими скелями, які ніяк не дочекаються припливу, а відплив був декілька тисяч років тому, – там ще збереглися дві колишні течії Карпатського моря. Вони витікають із його глибин і, вдаряючись об камінь берега, завертаються, утворюючи невеликий атол, понад яким випинається в ямі порт Франківськ.