Роман Єжи Пільха всуціль автобіографічний і становить своєрідний вадемекум пияцьких піднесень і падінь головного героя — непросипущого алкоголіка. Сягаючи мітичних країв безжурного дитинства, нанизуючи "фронтові" історії "товаришів по зброї", поєднуючи смішне з трагічним, реалістичне з химерним, гротесковим, вкрай іронічне з надзвичайно серйозним, Пільх — великий майстер оповіді — у ритмі пияцького танцю смерті провадить свого героя усіма колами алкогольного пекла, щоб вирвати його з кігтів залежності.