Роман одного з найвизначніших сербських письменників Драґослава Михаїловича «Коли цвіли гарбузи» на батьківщині автора вважають шедевром. З часу своєї появи у 1968 році він, попри дев’ятирічну заборону друку, був опублікований понад двадцять разів та перекладений багатьма мовами світу, а головний герой надзвичайно психологічно сильного роману, боксер Люба Сретенович, став культовим образом майже кількох поколінь читачів. Сповідь його (Люба мстить своєму колишньому ідолу Столе Апашу за зґвалтування рідної сестри та її самогубство) – це самозвинувачення і самозахист, і через визнання власної провини є своєрідним моральним очищенням від гріха, результатом чого виявилася втрата Батьківщини.