Ця книжка – восьма за рахунком у творчості автора – писалася різними перами і різними чорнилами – фіолетовим зі шкільної чорнильниці, синім – у студентські роки, чорним – і червоним у зрілому віці. Це – фрагменти піввікового досвіду, діалогу зі світом, монологу перед Богом, шепотінням з природою.

Тут – спресована до концентрату думки і емоції проза, списана з натури поезія – настільки національні та індивідуальні, що навряд чи піддадуться ідентичному перекладу на будь – яку з інших мов. Їх треба вміти читати в оригіналі.