У цій книзі (доповнений та перероблений україномовний варіант повісті „АИСТ”, 1985, Шевченківська премія 1987 р.), розповідається про життя та смерть поета, лейтенанта з Дніпропетровщини Олександра Стовби, що загинув у замовчуваній війні в Афганістані у 1980 р. Автор порушує непроминущі проблеми формування гідної особистості, громадянина і патріота, відношення до військового обов’язку, а також висвітлює трагічну тему винищення молодого покоління у афганській кривавій війні 1979-1989 років.

Цей твір у своєму переображенні та відродженні українською мовою служитиме активним чинником у формуванні патріотично-громадянського гуманістичного світогляду наших сучасників.

Повість містить багато історичних фактів, документальних свідчень очевидців, вона спонукає до роздумів, підкреслює історичну необхідність і значимість утворення незалежної держави Україна та життєву важливість для українського народу її миротворчої політики.