Поет Іван Андрусяк у своїй книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смогу й міазмів. Позначене авангардовим художнім мисленням, його письмо базується на класичних традиціях української поетики. До розділу «Овид» увійшли вибрані вірші періоду легендарної «Нової дегенерації» та знакових попередніх збірок автора – «Отруєння голосом», «Шарґа», «Повернення в Ґалапаґос», «Дерева і води».
Поет Іван Андрусяк у своїй книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смогу й міазмів. Позначене авангардовим художнім мисленням, його письмо базується на класичних традиціях української поетики. До розділу «Овид» увійшли вибрані вірші періоду легендарної «Нової дегенерації» та знакових попередніх збірок автора – «Отруєння голосом», «Шарґа», «Повернення в Ґалапаґос», «Дерева і води».
Поет Іван Андрусяк у своїй книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смогу й міазмів. Позначене авангардовим художнім мисленням, його письмо базується на класичних традиціях української поетики. До розділу «Овид» увійшли вибрані вірші періоду легендарної «Нової дегенерації» та знакових попередніх збірок автора – «Отруєння голосом», «Шарґа», «Повернення в Ґалапаґос», «Дерева і води».