Людина появляється на світ. І йде по землі. І живе серед людей, сповідує суспільні цінності, привносить у життя щось своє, зрештою, творить історію. У своїй новій книзі «Босоніж по стерні» автор продовжує теми попередніх – «Незрадлива колиска моя», «Квіт папороті», «Сонячний зайчик» та «Літа на долоні»: людина і її місце в житті, в реаліях сьогодення, у творенні майбуття. У центрі повісті – доля журналіста, котрий любить, переживає, страждає і завдячний усім добрим людям, які зустрічаються на його дорозі буття.